ШЕЛУДІВКА, КИ,
Шелудівка, ки, ж. Родъ писанки съ орнаментамъ изъ неповної рожі. КС. 1891. VI. 374.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 491.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ШЕЛЬВІЯ, ВІЇ, →← ШЕЛОМОК, МКА,